Реферат: Правове регламентування діяльності акціонерних товариств

  та їх управлінського апарату.

1. Загальнодержавні законодавчі акти, що регламентують діяльність акціонерних товариств.

          Створення та функціонування акціонерних товариств, як і інших підприємницьких структур, базується на додержанні встановлених законодавством правил і процедур. Вже з моменту виникнення ініціативи по створенню акціонерного товариства зацікавлені особи спираються на вищезгадані правила і процедури, додержання яких є обов’язковим.

          Суттєвим при здійсненні будь-якої економічної діяльності є питання власності. З метою забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного потенціалу держави для підвищення життєвого рівня її громадян було прийнято Закон України “Про власність” від 07.02.91р. Згідно з цим законом, право власності – це урегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном [2, ст.2].

Власник може  використовувати своє майно на свій розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності:

v Власник має право використовувати майно, яке йому належить для підприємницької діяльності.

v Результати господарського використання майна (виготовлена продукція, отримані доходи) належать власнику цього майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

v Власник засобів виробництва та іншого майна має право створювати в установленому законом порядку підприємство, організацію, які є юридичними особами. Юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника у відповідності зі своїм статутом (положенням) [2, ст.6].

          Акціонерне товариство є об’єднанням громадян. Об’єднанням громадян є добровільне суспільне формування, яке створюється на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав та обов’язків [10, ст.1].

Об’єднання громадян створюються для задоволення певних їх інтересів та  забезпечення механізму захисту охороняємих законодавством прав та свобод. У певній мірі цьому сприяє правове оформлення підприємництва.

Підприємництво є окремим інститутом у законодавстві. Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на свій страх і ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і здійсненню торгівельної діяльності з метою отримання прибутку [4, ст.1].

Отже, використовуючи своє право власності, право на підприємництво та свободу об’єднання, громадяни створюють господарські товариства. Господарське товариство є підприємством. Підприємство – основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство – самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів та послуг [3, ст.1].

Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку [7, ст.1].

Акціонерним товариством визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій, рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства [7, ст.24]. Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

У випадках передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства також в межах несплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства [7, ст.24]. 

          До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

          Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства [7, ст.25].

Нас більше цікавить правове регламентування діяльності відкритого акціонерного товариства, оскільки об’єктом нашого дослідження було ВАТ “Могилів-Подільський консервний завод” м. Могилів-Подільський.

Створення акціонерного товариства базується на об’єднанні власності. Вона стає колективною. Право колективної власності виникає на підставі: добровільного об’єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств та об’єднань [2, ст.21].

Акціонерне товариство є суб’єктом системи оподаткування України, оскільки платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законів України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі) [6, ст.5].

Акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору та статуту. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства [7, ст.4].

Статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних вище, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій [7, ст.37].

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державу реєстрацію акціонерного товариства  [7, ст.26].

Акціонерне товариство має право випуску облігацій та інших цінних паперів відповідно до законодавства України про цінні папери і фондову біржу.

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам [5, ст.1].

Цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено законодавством або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.

Законодавець визначає правові засади здійснення державного регулювання  ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та її похідних в Україні. Посадові особи, які порушують законодавство України  про цінні папери, несуть кримінальну і майнову відповідальність, установлену відповідними законодавчими актами України [8, ст.14].

Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Види цінних паперів:

v акції;

v облігації внутрішніх державних і місцевих позик;

v облігації підприємств;

v казначейські зобов’язання держави;

v ощадні сертифікати;

v векселі;

v приватизаційні папери.

Основний вид цінних паперів, що випускає акціонерне товариство – акція. Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства [5, ст.4].

          Також акціонерне товариство може випускати облігації. Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого проценту (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об’єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні [5, ст.10].

          Отже, такий цінний папір як акція дає її власнику право на участь в управлінні товариством, тобто право визначати основні напрями та шляхи реалізації виробничої, комерційної та іншої діяльності товариства, головні пріоритети у розвитку соціальної, культурно-побутової сфери. Акціонер обирає  керівництво акціонерного товариства (правління), членів та голову спостережної ради, ревізійної комісії, а також може бути обраним до складу вище перерахованих органів. Акціонер приймає безпосередню участь в управлінні підприємством.

          Загальні принципи управління підприємством закріплено у Законі України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91р.:

v Управління підприємством здійснюється у відповідності зі статутом на основі поєднання прав власника відносно господарського використання свого майна та принципів самоуправління трудового колективу.

v Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства та реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.

v Рішення по соціально-економічним питанням, які стосуються діяльності підприємства, виробляються та приймаються органами управління з участю трудового колективу та уповноважених ним органів.

v Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції по управлінню підприємством здійснює правління [3, ст.14].

          Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є.

          До компетенції загальних зборів належить:

1)   визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2)   внесення змін до статуту товариства;

3)   обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);

4)   затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

5)   створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів і положень;

6)   винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

7)   затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

8)   вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

9)   визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства;

10)       затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

11)       прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більше як 60 відсотків голосів  [7, ст.41]. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у ¾ голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

1)   зміна статуту товариства;

2)   прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

3)   створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства;

З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах [7, ст.42].

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом підприємства.

В акціонерному товаристві може створюватись рада акціонерного товариства (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Статутом акціонерного товариства або рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Члени ради акціонерного товариства не можуть бути членами виконавчого органу [7, ст.46].

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.

Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених законом і статутом акціонерного товариства. Роботою правління керує голова, який призначається або обирається згідно із статутом акціонерного товариства [7, ст.47].

Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені акціонерного товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом.

Голова правління акціонерного товариства організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.

Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах [7, ст.48].

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами акціонерів згідно із статутом товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться ревізійною комісією за дорученням загальних зборів, ради акціонерного товариства (спостережної ради), з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів. Ревізійній комісії акціонерного товариства повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські звіти або інші документи і особисті пояснення посадових осіб на їх вимогу.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам акціонерного товариства або раді акціонерного товариства (спостережній раді).

Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.

Ревізійна комісія зобов’язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами [7, ст.49].

2.  Внутрішні нормативні акти акціонерного товариства.

Розгляд цього питання доцільно розпочинати з розгляду основних засад, що містяться у статуті та у положенні про порядок розробки і прийняття внутрішніх нормативних актів акціонерного товариства.

Таке положення розроблено і затверджено Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Могилів-Подільський консервний завод” (Протокол №1 від 28 квітня 1998р.).

Положення визначає загальні вимоги до порядку розробки проектів внутрішніх нормативних актів, порядку їх погодження підрозділами Відкритого акціонерного товариства “Могилів-Подільський консервний завод” (далі АТ), порядку прийняття зазначених актів, а також внесення до них доповнень і змін.

Внутрішні нормативні акти АТ – це правові акти, що розробляються і приймаються органами управління АТ відповідно до їх компетенції, визначеної чинним законодавством України і Статутом АТ. Ці правові акти встановлюють норми (правила) загального характеру з метою регулювання виробничої, управлінської, господарської, фінансової, комерційної, кадрової та іншої  діяльності АТ.

У разі виникнення протиріч між нормами цього Положення та Статуту перевага надається нормам викладеним у Статуті.

На підставі цього Положення в АТ розробляються і приймаються такі внутрішні нормативні акти:

1)   Регламент Загальних зборів акціонерів АТ;

2)   Положення про Спостережну Раду АТ;

3)   Положення про Правління АТ;

4)   Положення про Ревізійну комісію АТ;

5)   Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації дочірніх підприємств АТ;

6)   Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації філій і представництв АТ;

7)   Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду АТ;

8)   Положення про порядок розподілу та використання прибутку АТ;

9)   Положення про фонди АТ;

10)      Положення про відповідальність посадових осіб АТ;

11)      Положення про порядок подання і розгляду заяв;

12)      Положення про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією;

13)      Положення про порядок оформлення і реєстрації довіреностей;

14)      Положення про порядок нарахування і виплати дивідендів;

15)      Положення про цінні папери АТ.

Зазначений перелік внутрішніх нормативних актів не є вичерпним: у залежності від конкретних умов діяльності АТ можуть прийматися також інші внутрішні нормативні акти, що регулюють діяльність АТ або конкретизують передбачені цим Положенням акти.

Проекти внутрішніх нормативних актів розробляються за рішенням Загальних зборів акціонерів або Спостережної ради АТ (у випадках передбачених Положенням про Спостережну раду АТ).

Інші органи АТ мають можливість ініціювати розробку та прийняття внутрішніх нормативних актів шляхом подання відповідних заяв та пропозицій в згадані у попередньому абзаці органи.

Орган управління АТ, який прийняв рішення про розробку проекту внутрішнього нормативного акту, вправі доручити таку розробку відповідному підрозділу або посадовій особі АТ. В цьому випадку орган управління видає розпорядчий документ, який визначає строки і порядок розробки акту, порядок погодження його з іншими органами управління, підрозділами, посадовими особами та організаціями.

Орган управління або підрозділ АТ, що розробляє внутрішній нормативний акт, готує проект акту і аналіз наслідків його прийняття.

Проект будь-якого внутрішнього нормативного акту, розробленого в АТ, підлягає обов’язковій правовій експертизі. Акт, який не пройшов правову експертизу, не підлягає розгляду і не може бути прийнятий. Правова експертиза здійснюється юрисконсультом АТ або іншим фахівцем, що має вищу юридичну освіту чи незалежною юридичною фірмою, визначеною Загальними зборами або Спостережною радою. Відповідний договір з юридичною фірмою підписується від імені АТ  Головою Правління.

Внутрішні нормативні акти, що зазначені вище, затверджуються Загальними зборами акціонерів АТ відповідно до встановленої процедури.

Внесення внутрішніх нормативних актів на затвердження Загальними зборами акціонерів можливе лише після їх попереднього погодження з Спостережною радою.

Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ на період між загальними зборами повноваження щодо затвердження окремих внутрішніх нормативних актів, а також змін до них можуть бути делеговані Спостережній раді та/або Правлінню АТ (крім положень про ці органи управління).

Право затвердження правил процедури та інших внутрішніх нормативних документів Товариства по питаннях, що не віднесені до виключної компетенції Загальних зборів має Спостережна рада АТ.

Внутрішні нормативні акти можуть бути змінені тільки тим органом, який його затвердив, або Загальними зборами акціонерів АТ, якщо інше не встановлено вищим органом товариства.

Внутрішні нормативні акти можуть бути змінені шляхом:

v внесення додаткових норм;

v визнання окремих норм такими, що втратили чинність;

v затвердження нової редакції існуючих норм.

Пропозиції про внесення змін до внутрішніх нормативних актів подаються до органу, який їх затвердив, або до Загальних зборів акціонерів у тому ж порядку, який передбачений для їх розробки та прийняття.

Зміни до внутрішніх нормативних актів підлягають обов’язковій реєстрації в канцелярії АТ з присвоєнням їм порядкового номера рішення про затвердження і введення в дію.

Внутрішні нормативні акти вводяться в дію у строк, зазначений в рішенні про їх прийняття (затвердження), а якщо цей строк не зазначено, то на одинадцятий день з дня їх прийняття (затвердження).

Про прийняті акти повинні бути обов’язково повідомлені: персонал АТ – шляхом публічного оголошення в 5-денний строк з моменту прийняття зазначеного акту; всі акціонери – шляхом відповідної інформації на найближчих Загальних зборах акціонерів.

Відсутність акціонера на Загальних зборах акціонерів, які прийняли відповідні нормативні акти, не є причиною, посилаючись на яку, акціонер вправі не виконувати прийняті внутрішні нормативні акти.

Регламент Загальних зборів акціонерів розроблений на підставі Закону України “Про господарські товариства”, Статуту Відкритого акціонерного товариства “Могилів-Подільський консервний завод” і визначає порядок підготовки, скликання, проведення і прийняття рішень Загальних зборів акціонерів.

Якщо в процесі підготовки, скликання і проведення зборів виникнуть відносини, не врегульовані цим Регламентом, то до цих відносин мають застосовуватися норми чинного законодавства України і Статуту АТ і ці питання повинні вирішуватися таким чином, щоб прийняті рішення не завдавали шкоди АТ в цілому і кожному акціонерові зокрема. Після виявлення таких відносин до цього Регламенту мають бути внесені відповідні зміни та/або доповнення.

Компетенція Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Могилів-Подільський консервний завод” закріплена у даному Регламенті та повністю відповідає компетенції Загальних зборів акціонерів АТ поданій у  4.1. згідно Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.91р.

Положення про Правління Відкритого акціонерного товариства “Могилів-Подільський консервний завод” регламентує порядок призначення, компетенцію, порядок прийняття рішень та інші питання організації діяльності Правління. Правління є виконавчо-розпорядчим органом АТ, який здійснює керівництво всією його поточною діяльністю.

Правління АТ формується із спеціалістів, що мають від